About This Site

Підгорецький замок — резиденційний замок-палац у селі Підгірці Львівської області, один із найкрасивіших замків України. Побудований у 1635-1640 роках архітектором Гійомом Левассером де Бопланом за наказом Станіслава Конецпольського.

Підгорецький замок — один із найвизначніших архітектурних пам'яток пізнього Ренесансу та Бароко в Україні. Замок розташований на вершині пагорба в мальовничій місцевості села Підгірці Львівської області. Побудований між 1635 і 1640 роками французьким архітектором і військовим інженером Гійомом Левассером де Бопланом за наказом великого коронного гетьмана Станіслава Конецпольського на місці старішої фортеці. Замок представляє собою двоповерхову будівлю з тричпов ерховими павільйонами по боках та вишуканою Бароковою вежею. На відміну від багатьох своїх сучасників, Підгорецький замок був задуманий не як оборонна фортеця, а як розкішний палац для проживання, що відображає західноєвропейські архітектурні тенденції тієї епохи. Комплекс включав палац, систему укріплень з бастіонами, парк у італійському стилі та костел. Протягом століть замок належав різним аристократичним родинам, включаючи Жевуських, Ржевуських та Сангушків. У свій золотий час палац вважався одним із найрозкішніших у Європі, з багатою колекцією творів мистецтва, антикварних меблів та зброї. На жаль, у XX столітті замок зазнав значних руйнувань внаслідок пожеж, пограбувань та запустіння. Сьогодні Підгорецький замок перебуває у стані активної реставрації. Незважаючи на пошкоджений інтер'єр, зовнішній вигляд замку з його величною архітектурою та розташуванням на пагорбі залишається вражаючим. Замок є популярним туристичним об'єктом, особливо серед любителів історії, архітектури та фотографів.

Historical Significance

Історія Підгорецького замку починається з 1635 року, коли великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський, один із найбагатших магнатів Речі Посполитої, вирішив побудувати представницьку резиденцію на місці старішої оборонної фортеці. Будівництво доручили видатному французькому військовому інженеру та картографу Гійому Левассеру де Боплану, який на той час працював у Речі Посполитій. Роботи тривали п'ять років (1635-1640) і завершились створенням архітектурного шедевру, що поєднував функції палацу та фортеці. Замок був оточений системою земляних валів з бастіонами, ровами та підйомними мостами. Поруч розбили регулярний парк в італійському стилі з терасами, фонтанами та скульптурами. Невдовзі поруч було збудовано костел Святого Йосипа, який став родовою усипальницею Конецпольських. Після смерті Станіслава Конецпольського в 1646 році замок успадкував його син Олександр, але вже в 1682 році за борги маєток перейшов до роду Жевуських, а згодом — до Ржевуських. Саме при Ржевуських, особливо при Вацлаві Ржевуському в XVIII столітті, замок пережив своє найбільше процвітання. Палац прикрасили розкішними інтер'єрами, зібрали величезну бібліотеку та галерею картин європейських майстрів. Тут приймали відомих гостей, включаючи французького письменника Оноре де Бальзака. У XIX столітті замок перейшов до князів Сангушків, останніх приватних власників. Роман Сангушко створив тут приватний музей. Перед Другою світовою війною він вивіз найцінніші експонати за кордон, що врятувало їх від знищення. Війна та післявоєнний період стали катастрофічними для замку. У 1941 році в палаці сталась пожежа, яка знищила більшість інтер'єрів. У радянський період тут розташовувався туберкульозний санаторій, що призвело до подальшого занепаду. У 1956 році сталася друга велика пожежа. Лише завдяки зусиллям мистецтвознавця Бориса Возницького замок отримав статус заповідника і розпочалася його реставрація.

Highlights

• ✓Вражаюча зовнішня архітектура епохи Ренесансу та Бароко
• ✓Панорамні види на оточуючу місцевість
• ✓Історичний італійський парк
• ✓Костел Святого Йосипа XVII століття
• ✓Частина туристичного маршруту Золота підкова Львівщини
• ✓Легенди про привидів та містичні історії
• ✓Унікальне розташування на пагорбі

Photo Gallery