Kyiv Online

Ukrainian Heritage Sites

intangibleUNESCO World Heritage⭐ 4.9 (847 reviews)

Петриківський розпис

Фантастична квіткова символіка українського декоративного мистецтва

📍 Petrykivka, Petrykivka•🏛️ 18 століття

About This Site

Петриківський розпис - традиційне українське декоративне мистецтво з села Петриківка, внесене до списку ЮНЕСКО в 2013 році. Характеризується фантастичними квітковими візерунками та природними елементами.

Петриківський розпис - унікальний вид українського декоративного мистецтва, що походить з села Петриківка Дніпропетровської області. Це яскраве і самобутнє явище народного орнаментального мистецтва, що характеризується фантастичними квітковими композиціями та іншими природними елементами, заснованими на ретельному спостереженні місцевої флори та фауни. Жителі села Петриківка прикрашають свої житлові приміщення, предмети побуту та музичні інструменти стилем орнаментального розпису, який відрізняється багатством символіки. Півень символізує вогонь і духовне пробудження, птахи представляють світло, гармонію та щастя. У народних віруваннях ці розписи захищають людей від смутку та зла. Місцеві жителі, особливо жінки всіх віків, залучені до цієї народної художньої традиції. У кожній родині є принаймні один практик, що робить декоративний розпис невід'ємною частиною повсякденного життя громади. Традиції розпису, включаючи символіку орнаментальних елементів, передаються, оновлюються та розширюються від покоління до покоління. Петриківський розпис використовує природні барвники та характеризується яскравими кольорами - червоним, зеленим, жовтим, синім. Основні мотиви включають квіти (жоржини, айстри, мальви), ягоди калини, виноград, листя та птахів.

Historical Significance

Петриківський розпис зародився у 18 столітті в селі Петриківка, заснованому запорізькими козаками після ліквідації Запорізької Січі у 1775 році. У 1772 році село отримало статус слободи Новобогородицької фортеці. Традиція розпису розвивалася як народне мистецтво, передаючись з покоління в покоління через родинні майстерні. У 19 столітті петриківський розпис набув широкого визнання, майстри почали продавати свої роботи на ярмарках. На початку 20 століття мистецтво привернуло увагу етнографів та мистецтвознавців. У 1936 році у селі була відкрита артіль 'Декоративний розпис', яка згодом перетворилася на експериментальні майстерні. Після Другої світової війни у 1960 році було створено Центр народного мистецтва 'Петриківка', який об'єднав понад 40 майстрів. У 2013 році петриківський декоративний розпис був внесений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Петриківський розпис є важливою частиною української культурної ідентичності та національної спадщини. Він представляє унікальний художній стиль, що поєднує давні язичницькі традиції із християнською символікою. Мистецтво відображає світогляд українського народу, його зв'язок з природою та глибоке розуміння гармонії. Включення петриківського розпису до списку ЮНЕСКО підкреслює його глобальне культурне значення та необхідність збереження цієї унікальної традиції. Місцеві школи всіх рівнів, від дошкільних до коледжів, навчають основам петриківського розпису, забезпечуючи передачу знань молодим поколінням. Традиція сприяє оновленню історичної та духовної пам'яті і визначає ідентичність усієї громади.