
Свято-Успенська Святогірська Лавра
Монастир на Святих Горах над Сіверським Дінцем
About This Site
Святогірська Лавра — православний монастир на крутому березі річки Сіверський Донець у Донецькій області. Заснований у XVI столітті, монастир відомий своїми печерами, вирубаними у крейдяних скелях, та унікальним розташуванням серед Святих Гір.
Свято-Успенська Святогірська Лавра розташована на крутому правому березі річки Сіверський Донець у мальовничій місцевості, що називається Святими Горами. Монастир є одним із найбільш унікальних православних комплексів України завдяки своєму розташуванню та печерам, вирубаним у крейдяних скелях. Перша писемна згадка про монастир датується 1526 роком у записках Сігізмунда фон Герберштайна. Ймовірно, перші монахи оселилися тут у XV столітті. У той час це був невеликий монастир у Дикому Полі, який регулярно зазнавав нападів кримських татар. У 1787 році імператриця Катерина II закрила монастир, а його землі були секуляризовані і подаровані князю Григорію Потьомкіну. Один із його спадкоємців, князь Олександр Михайлович Потьомкін та його дружина Тетяна (уроджена княгиня Голіцина), профінансували відновлення монастиря, яке розпочалося у 1844 році. До жовтневої революції Святогірський монастир володів майстернею, вітряками, різними майстернями та торговими будівлями. Головний Успенський собор був спроектований Олексієм Горностаєвим з традиційною візантійською вежею. З 1917 року більшовики неодноразово грабували і оскверняли монастир, б'ючи і вбиваючи багатьох монахів. У 1922 році монастир було повністю закрито, на його місці облаштували санаторій для робітників Донбасу. До Першої світової війни у монастирі проживало приблизно 600 монахів. Під час 1930-х років деякі церкви були зруйновані радянською владою разом з іншими численними релігійними об'єктами по всьому Радянському Союзу. Після падіння СРСР та відновлення незалежності України у 1991 році монастир було відновлено у 1992 році. У 2004 році монастир офіційно отримав статус Лаври Української Православної Церкви. Сьогодні монастирська спільнота налічує понад 100 монахів. У 2022 році під час російського вторгнення монастир надав притулок цивільним біженцям. 12 березня 2022 року його було пошкоджено російським авіаударом по сусідньому мосту через Донець. Надалі монастир зазнав численних обстрілів, які призвели до загибелі монахів та руйнування скитів і храмів.
Historical Significance
Перша письмова згадка — 1627 рік, хоча Сігізмунд фон Герберштайн згадував «Святі Гори» ще у 1526 році. Ймовірно, перші монахи оселилися тут у XV столітті. У 1787 році Катерина II закрила монастир. Відновлення розпочалося у 1844 році за рахунок князя Олександра Потьомкіна. У радянський період (1922-1992) монастир був закритий. Відновлений у 1992 році, статус Лаври отримав у 2004 році. З 2022 року зазнає пошкоджень внаслідок російської агресії.
Святогірська Лавра є унікальною пам'яткою православного монастирського життя з печерним комплексом у крейдяних скелях. Монастир розташований у Національному природному парку 'Святі Гори' і має важливе духовне та культурне значення для східної України. Попри пошкодження від війни, монастир залишається активним центром православ'я.
Highlights
- ✓Печери у крейдяних скелях
- ✓Успенський собор (XIX ст.)
- ✓Розташування над Сіверським Дінцем
- ✓Частина Національного парку 'Святі Гори'
- ✓ПОШКОДЖЕНО війною (2022)
Photo Gallery

Plan Your Visit
Opening Hours
ЗАКРИТО через війну. Монастир пошкоджений російськими обстрілами
Admission
УВАГА: Відвідування неможливе через активні бойові дії та пошкодження від війни
Contact
Getting There
🚗 By Car
УВАГА: Зона активних бойових дій. Доступ обмежений або закритий
🚌 Public Transport
УВАГА: Через російське вторгнення відвідування може бути небезпечним або неможливим. Перевіряйте актуальну інформацію про безпеку
🅿️ Parking
Інформація недоступна через воєнний стан
